КРИЛА

Якби у мене були крила,
То я б на небо полетіла.
А з неба дарувала зорі,
Усім людям на кращу долю.

На долю кращу , довгі роки,
Щоб на Землі був мир і спокій,
Щоб пахло хлібом і житами,
І обнімали руки мами.

А наші душі не боліли,
Маленькі діти не хворіли,
Солодко спали немовлята,
І гріло затишком у хатах...

...Якби у мене були крила,
То я б на небо полетіла.
А з неба дарувала зорі,
Усім людям на кращу долю.

Хай мирно люди спочивають,
Біди і війн, нехай не знають,
Земля вмивається дощами,
Щоб Мир і Спокій був із нами...

ДОРОГА БАЖАНЬ
Життя – не поле перейти
У кожного свої дороги,
І по якій прийдеться йти
Чи по крутій, короткій, довгій…

Дорогу хочу, щоб була
Спокійна, без тривог, вагання,
Не зустрічати тільки зла -
Лише б здійснилися бажання.

Бажання – сіяти хліба,
Були здорові внуки й діти,
А на Землі був Мир, Весна -
Земля цвіла і пахла цвітом.

І все, що на Землі живе,
Росте, вмивається дощами,
Бажання хай не обмине,
І буде спокій поміж нами.

Щоб хмара темна відійшла
Над Україною моєю,
І в кожен дім прийшла весна,
І гріло Сонце над Землею!

Життя - не поле перейти.
Це шлях великий для Людини.
На крилах Мрії і Мети –
Хай досягне вона вершини.

Дорогу хочеться мені
Добра і Миру на Землі!

СКОРО ОСІНЬ...
Намалює скоро осінь
дивовижний сад.
Завітає і запросить
в гості листопад.

У казковім листопаді
мрії пронесеш.
Візьмеш в дар частинку неба
і тривоги проженеш.

Зачарують тебе барви-
матінки - землі.
Синьо - жовті....Рідні фарби
наяву живі!

Не сумуй!

Плаче небо, плаче літо,
Що будуть морози.
Біля хати в’януть квіти
Вже радіть невзмозі.

В верболозах грає вітер,
Щось сумне співає...
Дрібний дощик б’є по вікнах,
Суму навіває.

При дорозі, понад ставом
Журиться калина,
Осінь вже її не вабить,
Не її ж провина.

Не сумуй, ще будуть весни,
Буде сонце гріти.
І грайливим перевеслом
Ще розквітнуть квіти.

Серце щиро покохає
І зігріє душу,
Ти любов свою пізнаєш,
Жити, чекати мусиш.

На світанку встане сонце,
Посміхнешся небу.
Промінь зазирне в віконце,
Не сумуй, не треба.

Почуй мій голос
Якби уміла я літать
І мої крила не ламались,
То я б навчила всіх прощать,
За мідний грош не продаватись.

Життя не склалося – не вір.
І не впадай у сум одразу.
Хоч був шаленим крутовир,
Почни все заново щоразу,

Під поглядом розтане гнів,
Цілунком все тобі пробачу:
І дні тривог, і ніч без снів,
Якщо любов в твоїх очах побачу.

Почуй мій голос і промов
Слова про вірність, що була з тобою,
Що вічна на землі любов,
Яка завжди є молодою.