Надежда Литвинцова г. Днепрорудный

Родилась в Казахстане, живу в Украине с 1972 года. Пишу стихи с детства, но всерьёз поэтическим творчеством занялась в 2010 году. Выпустила личный сборник, печаталась в двух городских, областном, международном альманахах, а также в « Антології сучасної української поезії».

Рождаются мои творенья:
Читайте новые стихотворения.

Вишиванка моя, вишиванка,
Ти у долі моїй витинанка,
Візерунки барвисті, чудові,
Наче ранок калиновий в полі.

Вишиванку візьму, вишиванку,
Одягну на батьківському ґанку.
Заспіваю я пісню чудову-
Хай почують усі нашу мову.

Вишиванка моя, вишиванка,
Захищай мене з ранку до ранку.
Мир і злагоду я обираю:
Будь могутнім, щасливим, мій краю!

Рассвет…

Умывшись в росах, встало солнце,
Проснулись птицы, лёгкий ветер-бриз.
Нам новый день несёт привет в оконце,
Г ... Читать дальше »

Виктор Высоцкий
Там, в краю терриконов
(в память о трагедии на шахте им. Засядько).

Я усталый шагаю
По родной стороне-
Где пласты залегают
На большой глубине.

Беспощадны и строги
Духи к этим местам
На подземных дорогах.
Что ведут нас к пластам.

Табуном огнегривым
В подземелье дрожат.
Я, отброшенный взрывом,
К вагонетке прижат.

Я, с душой пилигрима,
В лаве, полной огня.
Лошадь с огненной гривой
Жаром лижет меня.

Тонны горных кристаллов
Надо мною лежат,
В глубине под завалом
Где к земле я прижат.

Горы черного злата
И трагедий не счесть.
Ни отца нет, ни брата,
Только доблесть, да честь,

Что все глубже и глубже
Нас с тобою звала, -
Где горят наши души
И сгорают дотла.

Разум в огненной вьюге
И могилы в цветах.
Растревоженный уголь
Н ... Читать дальше »

Людмила Дзвонок

Я народилася в місті Гуляйполе Запорізької області,
В даний час проживаю в місті Дніпрорудне цієї ж області.
Вірші пишу з 1994 року. Член спілки християнських
письменників України (СХПУ) з 2015 року. Люблю Бога
і людей, для них і про них пишу.

Серцем вболiваю...

Шию-вишиваю
Ромашки, волошки...
Серце відкриваю:
- Боже, щастя б трошки!

Щоб синки вернулись,
А чиїсь татусі...
Люди розігнулись,
Були в однім Дусі!

Рушничок барвистий:
Маки серед поля!
Біле поле чисте,
Щасливая доля!

Хай би до світанку
Все, що є не білим,
Відійшло від ганку,
Край мій став би цілим!

Шию-вишиваю,
Серцем вболіваю...

Бажання жити

Сумне буття? - Нізащо, в серці спокій.
Надія є у завтрашньому дні.
Ніколи не була я лежебока,
І Бог дару ... Читать дальше »