Лищук Ольга Николаевна 49 лет образование высшее фармацевтическое по профессии - провизор (097) 205 20 02 olga1966@rambler.ru Автор поэтического сборника "Чудеса по заказу" и фантастической повести "Стрибок", член Союза композиторов Запорожской обл.
ГОВОРЯТ ДЕТИ
( читает девочка Оля с куклой Настей в руке )
Здравствуйте, взрослые дяди и тети! Очень надеемся - нас вы поймете. Мы - делегаты от детского сада, С вами беседовать срочно нам надо. К взрослым и близким, и очень далеким Пусть отправляются детские строки.
В разные игры играются дети, В играх плохого никто не заметил. Взрослые дяденьки тоже играют, Только, наверное, правил не знают. Вот: если домик в песке разрушаем, Сразу и строить его помогаем.
Дяди какие-то дом наш сломали; Нам повезло - в это время не спали... Домика нет. И живем мы в подвале. Дяди зачем с нами так поиграли? Мама сказала, что это - войнушка, И у детей есть такая игрушка.
Есть. Но не вправду ж! Те дяди забыли Детство свое? Ведь мальчишками были! Мы же играем в войну ПОНАРОШКУ! Вот постреляли мы в Пашку и в кошку: Кошка не стала совсем притворятся, Лапкой своей начала умываться;
Долго лежал притворявшийся Паша, Только позвали - пошел кушать кашу.
Позавчера наш квартал обстреляли. Много людей на асфальте лежали. Мама мне глазки рукой закрывала, Только сквозь пальцы я все увидала.
Красная лужа была на дороге, Бабушка, рядом - от бабушки ноги. Девочка - бледная, глазки открыты... Кто-то сказал, что "двенадцать - убиты"... Тети их звали и громко кричали, Только те люди никак не вставали...
Вот еще - папы уходят куда-то; Мама сказала, что это - солдаты. В черном платке ходит мама Сережи - Папа Сережи солдатом был тоже. После пошел почему-то на небо, Так же, как папы Оксаны и Глеба.
Если закончатся папы на свете, Как же нарОдятся новые дети?! Этой игры не хотим продолженья! И потому объявляем решенье: Мы запрещаем игру как плохую. Вместо нее мы играем в другую:
Петька во время прогулки обедней С Вовкой, со старшим из группы соседней, Мирно играют теперь в дипломатов. Слушать, конечно, порой нудновато, Но мы готовы для вас постараться - Можете смело вот так поиграться!
Дяди и тети, мы вам обещаем - Больше в войнушку совсем не играем! Очень вас просим - и вы не играйте! - Домики стройте, деревья сажайте. Всех приглашаем сыграть с нами в СЧАСТЬЕ! К вам с уважением - Оля и Настя.
КРАСУНЯ
(читає дівчинка шкільного віку)
Колись, як я доросла стану, Я пісню випещу нову, Що долю маю бездоганну, Бо в Україні я живу!
Батькам не буду дорікати - Робили що і як могли І, незважаючи на втрати, Країні душу вберегли.
Тепер вона, Красуня мила, Жебрацьке скинула вбрання, Причепурилась, личко вмила Та позбирала ті знання,
Що з плином часу розгубились - Зіткала вміло Мудрість з них!.. Й сусідські погляди змінились - Повага в оплесках гучних!
Найбільша цінність - то Людина, Як кожна крапля у морях; Згуртована міцна родина - Довічний України шлях.
Плекатимуть Героям шану В блакиті мирній над Дніпром!..
Колись, як я доросла стану, То буде Щастя за кермом!
ПРИВІТ!
Відкрию я віконечко В чудовий білий світ І вранішньому Сонечку Я вигукну: "Привіт!" А Сонце посміхається В краплиночках роси, Зі мною теж вітається На різні голоси: "Доброго дня!" - то пташечка співає, "Щедрого дня!" - то дощик дріботить, "Гарного дня!" - веселкою палає, "Мирного дня!" - то листячко бринить!
Між квітами розкинуться Доріжки від воріт - Всім людям, що зустрінуться, Я вигукну:"Привіт!" І люди посміхаються, І квіти, й колоски, Зі мною теж вітаються На різні голоси: "Доброго дня!" - то пташечка співає, "Щедрого дня!" - то дощик дріботить, "Гарного дня!" - веселкою палає, "Мирного дня!" - то листячко бринить!
Насіє нічка зірочки Із місячних чобіт; Я стану на одвірочку І вигукну: "Привіт!" І ніченька всміхається У мареві краси, А завтра привітається На різні голоси: "Доброго дня!" - то пташечка співає, "Щедрого дня!" - то дощик дріботить, "Гарного дня!" - веселкою палає, "Мирного дня!" - то листячко бринить!
ТИ МЕНЕ ПРИДУМАВ "Захмарна сутність невгамовних мрій..." Михайло Буряк
Ти мене придумав уві сні, Відчай фарб розкидав мимохідь. Зорі, мабуть, втрутились рясні, Й образи хтознА-яких століть.
Ти в мені зібрав усіх принцес, Юних Попелюшок і... повій, Що звичайний з′єднання процес Переносять у захмарність мрій...
Чи зберешся кликати сватів, Скаже лише час, який мине - Може, ти багато захотів?.. Може, ти придумав не мене?..
ПОДЯКА
Мама дАла мЕні очі - Ясні, лагідні дівочі, Та щоб книжки лиш читала, Щоб серйозно дівувала! Тато більше догодив - Гарних бісиків пустив, Щоб блищали оченята, Милувались щоб хлоп′ята!
Мама дАла мЕні коси, Щоб носила банти й досі, Щоб не сміла виплітати - Треба ж чемно дівувати! В тата дозволу спитала, Та й банти повиплітала. Розпустила довгі коси - Хлопців вабить буде просто!
Мама дАла мЕні ніжки, Щоб ходити по доріжках, Під спідниці їх ховати - Треба ж скромно дівувати! В тата ножиці схопила, Та й спідниці вкоротила - Будуть хлопцям хвилювання, Як підуть в танку кружляння!
Дякую Землі та Богу За таку мою дорогу: Що дісталось мЕні мати Розум - мами, вдачу - тата, А красу - від них обох, Двох бабусь, дідусів двох. Дякую я свому Роду За таку веселу вроду!
