НАОСТАНОК
Дзвенить вогонь в полоні мрій,
Живий, так болісно згорає!
А ти чужий, та все ще мій,
Але про це, ніхто не знає.
Хіба, що я й чаклунка ніч,
Безсоння скривджений серпанок.
Ми ще одне – без протиріч.
Ковток кохання – наостанок!
14.10.15
СПАЛАХ
Я кличу, та не чуєш ти мене!
Я плачу, та не бачиш сліз моїх,
А вечір все довкола одягне
В суцільний морок. І покличе гріх.
І потяг зголоднілої душі
Порине у незнані почуття.
І зрозуміє тіло – на межі
Було воно палким до забуття.
До тих зірок, нездійснених висот
Солодких і гірких безжальних слів.
Я повернуся знову до красот
В нестримний спалах дивних почуттів.
31.05.15
***
Щаслива, бо кохаю я тебе,
Кохаю і благаю свою долю:
Залиш мені кохання – відтепер,
Я відпущу свою журбу на волю.
Пробач, що серцю
...
Читать дальше »