Василівка – це рідне місто,
Родилась тут я ,і живу,
Зелений парк, і небо чисте,
і квіти тут як на яву.

Вночі Василівка красива,
Вогні горять немов зірки,
Йдучи алеєю  мрійливо,
Оглядую людей які прийшли сюди.

Ось місяць вже зійшов над містом,
Годинник десь опівніч б’є 
І світло розстелилося сріблисто
гуляють  люди на алеї  ще…

Люблю я  своє рідне  місто,
Бо  тут здійснились  мрії всі мої,
Тут  приїжджих зустрічають урочисто,
Тож  не кидайте, люди, рідної землі.