Четверг, 28.11.2024, 09:46
Приветствую Вас Гость | RSS

Главная » 2016 » Июнь » 5 » Елена Швец-Васина
21:54
Елена Швец-Васина
Сохранить на Яндекс.ДискРедактировать
Елена Швец.doc
Реклама
18+Уста­новите анти­вирус бесплатно!360 Total Security. Защита от 126 млн. вредо­носных программ ежедневно.
Елена Швец-Васина

* * *
Чому ці вени, як всохлі ріки,
Не чутно пульсу, не видко світу?!
Тому що в небі – новітня хмара.
Новітня хмарка – нова душа…

* * *
. . . . . . . .Усюди по світах олжа й омана…
. . . . . . . . . . .Пантелеймон Куліш

– Що залишає згусток болі?
– Дитинства привиди казкові,
Юнацтва нездійсненні мрії…
– А зараз?
– То війна-повія,
Олжа усюди і омана…
І замість серця в грудях – рана…

* * *

Життя. То спека, то юга…
Колись підем за небокрай…
Чуття, як електродуга:
Живи! Та іншим жити дай!

Журба: страждає ріднокрай,
Зчорнів од воронових зграй...
Сурмач, закличную заграй!
Живи! Та іншим жити дай.

Бої. Хто – правий, а хто – ні
Ураз пояснень не чекай.
Що є жахливіше війни?!
Живи! Та іншим жити дай!

Часи сумління і прощань.
Зоря душевна, поспішай,
Зійди крізь безліч коливань!
Живи! Та іншим жити дай.

Прости! Н а с, Господи, прости!
Не всіх чекає жданий рай…
Спасти! Безвинний світ спасти!
Живи!.. Та іншим жити дай!

* * *

Сумний святвечір... бо в Україні - війна...

Десь у диких степах учувається бій.
І для когось навік там замовкла зозуля.
Люта лайка гармат, протиборство стихій…
Стережися: летить, мов заблукана, куля.

Хоч би ти зі страхУ не підняв білий стяг!
За тобою – Майдан, Подніпров’я, Полісся,
предки наші: козак, і кобзар, і чумак…
Поруч сестри, брати – допоможуть, надійся!

Всюди скалки буття різномастих часів,
кванти світла і тьми мов простромлюють Душу.
І злилося усе, через суть-об’єктив,
У єдині слова: «Я це витримать мушу!»

Красуням степу
Вкраїнське диво - наші степовички:
Чим більше років, тим осяйніше краса.
Які сніги, які дощі, яка роса
Вмивали і кохали їхні личка?

Чиї світила посилали срібний струм
Крізь час і простір в сплутане волосся?
Повітря долі чи недолі й досі
Несе в обличчя павутиння віку й сум?

Який надрозум в очі-гасла зазирнув
Й залишив відблиск мудрості? Чи то Перун
Музичні напророчив їм такі талани,

Що степ-життя відчув і форте, і піано?
...І поривались дикі трав’янисті струни -
То крізь світи співали степові красуні.
Просмотров: 144 | Добавил: iren | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 1
avatar
1 tatianaosen • 20:53, 18.06.2016
Сильна поезія. Так хочеться миру і любові. Дякую за вірші!
avatar
Меню сайта
Вход на сайт

Поиск
Календарь
«  Июнь 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Статистика