Народилася в 1976 р.
Поет, прозаък, перекладач. Член НСПУ з 2008 р. Автор двох збіпок поезії. Мешкає в Гуляйполі.
* * *
За вікном скаженіла віхола,
У своєму шаленстві зухвала –
То молилась,
то в шибку дихала,
Пасадобль лихий танцювала.
Сніжне марення
в дикому танці –
Божевілля несамовите!
Підвіконня. Азалій багрянці
Нас в любові сховали від світу.
Крізь фіранку
мережками світло
Дратувало сердешну
невтішно,
Посміхалось до неї привітно,
В ніч тікала,
у сни, многогрішна...
А, насправді, усе
так заплутано!
Бо душа була
тілом розхристана,
Вона серце
сніжинками кутала ??
I вітрами навіки освистана...
Поцілунок –
ні сліду від втоми!
На щоках зашарілись
рум’янці...
Усвідомлення –
хороше вдома,
Повернувшись
з далеких дистанцій.
Чай із липи
з трояндовим джемом –
Аромат незрівняний
любові –
Це і є тим
вселенським Едемом,
Закодованим у першослові...
А на ранок,
настояний тишею,
Свої вірші я римами вишию...
МАРИНІ БРАЦИЛО
Крізь вірші, крізь рими –
Гортаю сторінку, –
Крізь зиму, незримо,
Блакитним відтінком
На мене вдивляються
Очі-барвінки...
Марино! Маринко!..
Спинись на хвилинку!
Я зойком лелечим
Гукну в порожнечу,
Де слова заграва
Полине у вечір...
Та зірка яскрава –
Твоя, сестро, слава!
А щоб нам світила –
Дав Бог тобі крила.
Душа безтілеса
Над степом, над плесом –
Де світ у долонях,
Де сонячно сонях
Вдивляється в небо...
Так треба, так треба!..
За обрій хмаринка...
Марино! Маринко-о-о!..
* * *
О. з вдячністю!
Я вигадала Вас у хвилю лету,
Iлюзіє моя – душа поета.
Симфонія дощу –
іронія осіння
Iз карооких снів
у погляд синій,
Де з радістю журба
в магічній схемі
Iлюзія – любов,
завжди в тандемі!
Iлюзія моя –
то Божі крила!
Я вигадала Вас і полетіла!
Гукала у політ, мій друже,
I відпустила в світ –
байдуже!
Я вигадала Вас
в тремтливому чеканні,
Я вигадала Вас – востаннє...
Залишились слова і вірші,
Iз вигаданих мрій
мій дощ торішній...
АБЕТКА
(уривки)
А
Адресату альбатросу
Шле авдотка* абрикоси.
Ароматні апельсини
Посмакуй в арктичну днину!
Альбатрос абетку знає.
Він адресу прочитає,
Посмакує з апетитом
Ці смачні дарунки літа.
Б
На базарі балобан*
Вибирає барабан.
Бац-бум-бах і бі-бі-бі –
Більший я візьму собі!
Бандуристка берестянка
На березі грає зранку.
– Годі, соні, в лісі спати,
Бац, бум, бах – пора вставати!
В
Вранці весело вівсянка
Вишивала вишиванку:
Вліво голка, стібок вправо –
Візерунки оживали.
Вправно, вміло вишивала,
Веселково вийшло, вдало!
Всім на втіху, до вподоби
Великодня ця оздоба.
Я
Якось яструб у гаю
Вчив абеточку мою:
«Яка ж бо вона цікава
Оця книжечка яскрава!»
* авдотка – куличок
* балобан – пташка
|
