Воскресенье, 12.05.2024, 04:16
Приветствую Вас Гость | RSS

Главная » 2016 » Июнь » 10 » Бабкина (Лащенко) Елена Леонидовна
09:12
Бабкина (Лащенко) Елена Леонидовна

Родилась в городе Прилуки Черниговской области. Закончила ЗМНУИ по специальности  режиссёр. В  Бердянске проживает с 1970 года. Работала в качестве культработника. Сейчас на пенсии. Стихи печатались на страницах местных газет, в  журнале  «Хортица». В сборнике  современной  украинской поэзии  «Вілаг почуттів».

 


Не  покину  Бердянська.*

 

Ой, кличе  донечка  Анюта

Телефоном  в Грецію із  ранку

Там  була-мить та  не  забута

Та  мені  найкраще  у  Бердянську

 

Бо в Бердянську так легка хода

Стежка вигляда з трави-отави

В очі промінь сонця загляда

І духмяним степом пахнуть  трави

 

Не покину рідних я доріг

Де світанок  зустрічала в полі

Там торкались роси моїх ніг

І не хочу іншої я долі

 

Тут країна  рідная моя

Я до скону хочу з нею бути

За кордоном –там чужа земля

Й мови  української не чути

 

 

*Благодарю  тебя, судьба*

 

Благодарю тебя, судьба моя

За то, что для меня Бердянск избрала,

Что полюбила эти я края

На Грецию я их не променяла

 

Ту Берда моет ситец голубой

И пахнут тут шиповником проселки

Тут вторят соловьям скворцы весной

И дарят полю голос перепёлки

 

Мне не приемлем будничный покой

Я доверяюсь - тропкам и дороге

Они меня уводят за мечтой

Чтоб видеть звезды, засыпая в стоге

 

И я горжусь всегда своей судьбой

Она меня с Бердянском породнила

И Греция своею красотой

Бердянской красоты не заслонила.

 

 

*Спасибо, Бердянск*

 

Я за всё благодарна судьбе

Хоть она меня не баловала

Говорила: «Спасибо мольбе

Разыскав своей жизни причала

 

И в дали от отеческих ив,

Что в Прилуках над Удаем плачут

Моё сердце Бердянск покорил

Увенчал мои будни удачей

 

Говорю я Спасибо судьбе

Хоть меняла вокзал за вокзалом

Да, икала я счастье везде

Лишь Бердянск стал надежным причалом.

 

 

*Люблю*

 

Із душі всієї, із всього серденька

Люблю тебе земле, моя рідна ненька

Люблю вас веселі, ниви колосисті

І сади вишневі, і луги барвисті

 

Люблю рідну хату, верби на ботці

Люблю річку Удай, з ряскою в затоці

І вас, рідні Квашенці, земляків-сусідів

Часто я у роздумах з вами у бесіді

 

Люблю своїх родичів, всією душею

Вас, рідні Прилуки, яв душі лілею

 

 

*Рідній вулиці*

 

Там у лузі при калині

Очерет шумить щоднині

Грядка під вербовим гаєм

Удай місяця гойдає

 

Там при лузі рідна хата,

Що на спогади багата

Рідну Другую Козачу

Коли згадую –я плачу.

 

*Люблю женатого*

 

Нет мужчин ему подобных

Не надо инее богатого

Много разводных, свободных,

А я люблю женатого.

 

Январский снег его принес

В снегопад он появился

Любовь моя к нему - до слёз

Раньше он ночами снился

 

Я с ним взаимности не жду

Но душа о нем тоскует

Его имя как в бреду

На окне мне дождь рисует

 

Я радуюсь, когда звонит,

Когда голос милый слышу

И чувств река во мне болит

И радости аккорды выше

 

 

*Зову на дачу*

 

Давай поедим мы с тобой

Ко мне на дачу

Там вишни спеют над рекой

Там ивы плачут

 

Там поцелуешь ты меня,

Чтоб сердце пело

И поцелуем опьяня

Обнимешь смело

 

Там вкус черешни ощутишь,

Клубники сладкой

И все обиды ты простишь,

Вздохнув украдкой

 

Там отдохнём вдвоём с тобой

Душой и телом

И соком напою, родной

Черешни спелой

 

Там травы пахнут, как бальзам

Блестят росою

Там соловьи поют цветам

Про нас с тобою

 

Там воздух свеж и очень чист

Над речкой синей

Росой серебрится лист

И пахнет дыней.

Просмотров: 128 | Добавил: festpoez | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar
Меню сайта
Вход на сайт

Поиск
Календарь
«  Июнь 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Статистика